За словами вчених, одна з найменших у світі рибок, довжиною приблизно з ніготь, може видавати звук, гучний як постріл.
Danionella cerebrum, довжиною лише 12 мм, здатна видавати звук, гучність якого сягає 140 децибелів. Це можна порівняти з пострілом, роботою відбійного молотка чи злетом реактивного літака.
Цей вид риб мешкає в невеликих струмках М’янми і має найменший мозок серед усіх хребетних у світі.
Як рибка видає такий гучний звук?
Danionella cerebrum має плавальний міхур – орган, наповнений газом, який допомагає їй залишатися під водою. Цей міхур оточений м’язами, які рибка може скорочувати. Коли м’язи скорочуються, вони натягують ребро, що створює напругу в хрящі всередині м’язу. Коли хрящ вивільняється, він б’ється об плавальний міхур, що призводить до барабанного звуку.
Навіщо рибка видає такий гучний звук?
Вчені вважають, що гучні звуки є засобом комунікації. Цей вид риб живе в каламутних водах М’янми, де видимість обмежена. Тому звукові сигнали стають важливим способом спілкування.
Найгучніша риба свого розміру
Danionella cerebrum – найгучніша риба свого розміру, коли-небудь виявлена вченими. Її гучність вражає, адже вона значно менша за інші риби, які видають гучні звуки, наприклад, Plainfin Midshipman або Black Drum.
Раніше науковці з’ясували, що смугастий марлін використовує зміну кольору для координації групового полювання. Цей хижий мешканець Тихого та Індійського океанів, використовує динамічну зміну кольору для координації атак під час групового полювання.
За допомогою дронів дослідники зафіксували, як марлін стає яскравішим, з чіткішими смугами на тілі, перед нападаю на зграю сардин. Після успішного полювання його колір повертається до звичного.
Вчені вважають, що ця зміна кольору слугує сигналом для інших марлінів у групі, попереджаючи їх про майбутню атаку та запобігаючи можливому пораненню. Це схоже на поведінку деяких дрібних риб, які темніють перед нападом на інших.
Зміна кольору у хижаків під час групового полювання – це рідкісне явище. Дослідники планують вивчити, чи використовує марлін цю здатність при одиночному полюванні та в інших соціальних взаємодіях.
